Page 9 - Про книгу Рувє Кодекс Наполеона

8

безрозсудним здавалося це нове підприємство! » Умови договору з
французом держава виконала, і по закінченню контракту спадкоємці
Рув’є стали володіти виділеними казенними землями вже на правах
спадкової власності та продовжували розвивати розпочату справу.
Але, звичайно, далеко не всі починання були успішні. І, наприклад,
аналогічний проект з державною підтримкою з розвитку
тонкорунного вівчарства, в якому брав участь німецький колоніст
Міллер, закінчився невдало для фермера. І через п'ять років після
підписання контракту, в 1808році він був змушений визнати, що
«розведення овець може стати для нього згодом обтяжливим»,
оскільки російський внутрішній ринок для збуту недостатній, а
експорт продуктів вівчарства за кордон став неможливим у зв'язку з
зовнішньополітичним кризою в Європі (війна з Францією,
Туреччиною).[4]

Так гартувався характер Вільгельма Рув’є, про його труднощі
він також описував в своїй книзі “Кодекс Наполеона”. У Вас може
виникнути питання-а чому Вільгельм а не Гійом як вказується в
самій книзі? Вільгельм -особове чоловіче ім’я і походить від
німецького Wilhelm складається з двох слів: willio (воля)
і helm (шолом, захист); або halm (прямий, чесний). Інші форми —
Вільям (в англомовних країнах), Гійом, Гільйом (у франкомовних
країнах). Такий факт може вказувати до підкреслення автором книги
бути вільним в своїх діях і думках,чесним і прямим до інших.Книга
видавалась французькою мовою тому і вказано Guillaume, що в
перекладі на українську Гійом.

Що ж зумовило Рув’є написати цю книгу?

Коли книга була повністю закінчена і підготовлена до друку Рув’є
вже завершив свою кар’єру і видавав її як посмертний заповіт. Автор
вказує,що його сім’я з Марселю(Франція), а сам він уродженець
Італії та революційні події вплинули на його статки в Америці та
Франції. Він пожертвував своїм спокоєм, довго боровся в його країні
проти режиму та коли після подій в Тулоні стало все безнадійним під
час пам’ятної облоги цього міста, флотом сховався в Іспанії. Потім
шлях його лежав до Італії, портів країн Леванту (Сирія, Ліван,
Йорданія), Мореї(південь Греції), Туреччини і, нарешті, прийшов,
щоб влаштуватися в Криму. Під час подорожування він здійснив
важливі спостереження. Незабаром він приїздить до Петербурга без
знайомих та рекомендацій. Але його розум і характер були
оригінальними, які дозволили отримати рекомендації
співвітчизників. Його план дій погодив Російський імператор
Олександр І і надав Рув’є фрегат, щоб забрати іспанських баранів.