Page 18 - книгаСторінки війни
P. 18

17



                   магазинами, ми виставили озброєних вартових, винесли бочки, а
                   гас роздали населенню. Дізнавшись, що частини Червоної Армії
                   уже на підступах до Скадовська, Левдіков І.П., Гусаров, Тихонча на
                   автомашині виїхали їм назустріч. З передовими загонами
                   зустрілися в с.Красному і звідти вмісті з ними повернулися в своє

                   село. Дві німецькі самоходні баржі тікали понад берегом моря на
                   захід. Викликали дві противотанкові гармати зупинити їх рух.
                   Це було 2 листопада 1943р. 3 листопада 1943р. відбулися
                   загальні збори нашого села на яких старший лейтенант,
                   прізвище, на жаль не запам’ятав, в своїй промові повідомив про
                   становище на радянсько-німецькому фронті і закликав всіх
                   громадян допомогти розгромити німецько-фашистські війська.
                   На цих зборах житель села Шпицько Олексій член КПРС

                   запропонував мені дати згоду щоб мене обрали головою
                   Новоолексіївської сільської ради народних депутатів. Я згоду не
                   дав, пославшись на те, що я офіцер і піду на фронт добивати
                   фашистів.
                                Польовим воєнкоматом був покликаний до військової
                   служби в Червону Армію. Після проходження державної комісії
                   “Смерш” мені відновили військове звання лейтенант і направили

                   в резерв 13.гв.стр.корпусу. Будучи в резерві приймав участь в
                   боях на фронті Цюрупинськ-Херсон в складі 550стр.полку
                   126стр.дивізії. В травні 1944р. з резерву був направлений в
                   550стр.полк 126стр.Гвардійської, двічі Червоно прапору, ордена
                   Суворова стр. Дивізії 1 стр.батальону, 1 стр.роти командиром
                   1-го взводу автоматників. Приймав участь у боях за визволення
                   Криму в складі 4-го Українського фронту.
                   Після визволення Криму 550стр.полк, 126стр.дивізії залізницею

                   перевезли на ж.д. станцію Єльня. Від Єльні наш піхотний полк з
                   боями       пройшов        Смоленську         область        в    складі      1-го
                   Прибалтійського, а потів 3 Білоруського фронтів- Литву, Східну
                   Прусію до Кенігсбергу.
                                В січні 1945р. на підступах до Кенігсбергу я був тяжко
                   поранений осколком снаряду в праву ногу. Два осколки так і

                   залишились в підколінній ямці. Оперували в медсанбаті.
                   Лікувався в евакогоспіталях м.Яткунін, Вільнюс, Рязань і в
                   санаторії Червоної Армії в м.Саки в Криму.
                           В травні 1945р. медкомісією Сакського санаторію Червоної
                   Армії був визнаний неспроможним для подальшої служби в армії з






                                                      begun.ks.ua
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23