Page 17 - книгаСторінки війни

16

зайшли до Таран Лідії Сергіївни. Я попросив ручку і чорнильницю і
переправив “вольні” пропуски на Новоолексіївку собі і
Полубоярову, а Червякову на Приморське (Каргу) написав
німецькою мовою. Всі схвалили мій другий, якщо не смертельний
то карцерний ризик.

Жив я в будинку своїх батьків в своєму селі до якого не
приїздив з 1938року. В військовій формі мене в селі ніхто не бачив
і точно не знав, що я офіцер. Довгий час хворів і повільно мій
організм набирався сил. Нерідко приходив поліцай з озброєним
німецьким солдатом, в якого в руках був малахай яким він
виганяв на роботу. Працював я молотобійцем в кузні села.
Батька і мене двічі заарештовували поліцаї по доносу старости
села, як неблагонадійних, але не маючи прямих доказів відпускали

під нагляд поліції без права виїзду з села. Під час окупації я весь
час цікавився подіями на фронті, мав зв’язки з надійними людьми
і кожну звістку повідомляв знайомим. В 1942р я зустрівся в
своєму селі з Лисенковим Олександром Олександровичем, якого я
знав ще до війни, працюючи в Скадовську. Він теж був радянський
офіцер. Через нього і жительок нашого села Курилової Клавдії
Денисівни і Жайворінко Клавдії Василівни, в яких пізніше я таємно

зустрівся з Лисенковим, одержував інформацію про події на
фронті, а згодом одержував листівки, зміст яких я передавав
жителям нашого села Матковському Івану Федоровичу, Синенко
Василю Назаровичу, Тихонча Олексію Івановичу, Іванову Борису
та іншим, яким довіряв. Згодом Лисенков О.О. організував
підпільну групу в Скадовську і Цюрупинську, членом якої я весь час
був. Крім поширення інформації і листівок я по завданню
організації шукав зброю, з тим щоб при наближені Червоної Армії

нанести німцям удар з тилу. Але влітку 1942р по доносу якогось
провокатора, фашисти заарештували Лисенкова О.О. в
Цюрупинську і там його розстріляли. Не дивлячись на трагічну
загибель нашого керівника, я разом з батальоним комісаром
Червоної Армії Левдіковим Іваном Петровичем нелегально
організував групу самозахисту в своєму селі, до якої входили

Гусаров Іван, Синенко Василь, Матковський Іван, Іверов
Олександр, Тихонча Олексій, викрали зі складу німецьких частин
на сольпромі 4 автомати, 6 гранат і таємно заволодівши
автомашиною (полуторка) заарештували старосту села і
поліцаїв, а німці із сольпрома встигли втекти. Там, де німці
підклали бочки з бензином і гасом переважно під складами і

begun.ks.ua