Page 15 - книгаСторінки війни

14

вдень. Але в одному селі не без допомоги господаря хати, до якої
звернувся за куском хліба, німецькі патрулі заарештували мене.
Під конвоєм привели в м.Староконстантинів, посадили в
деревяні сараї недалеко від залізниці. Там було більше 200
полонених. Четверо діб не кормили, а на п’яту дали по куску

солоної риби без хліба. Дві доби нічого не давали їсти і пити, а на
третю добу у дворі поставили діжку з водою, біля якої стояли
два озброєнні фашисти, і строєм по одному підводили до води.
Видавали тільки по одній півлітровій кружці, а хто хотів ще раз
напитись одержував удар палиці по голові. Під час конвоювання
по місту, користуючись тим, що колона йшла по тротуару, бо
вузькі вулиці міста були забиті військовими машинами і
німецькими танками, Я втік з під обстрілу німецьких патрулів.

Пробігши декілька дворів зарився в купу гною, в якій пролежав до
ночі. Вранці зайшов в будинок, в якому, як виявилось не було
хазяїв, знайшов теплий світер і стареньку одежу, передягнувся і
набравши в руки всяких каструль і вішалок вийшов на вузеньку
вулицю, по якій уже ходили люди. Так із своєю здобиччю вийшов із
міста. Вибирав глухі дороги вдень і вночі йшов на схід з тим щоб
перейти лінію фронту і знайти будь-яку частину Червоної Армії.

Обходячи головні дороги, великі села і міста за серпень 1941р
пройшов всю течію ріки Південний Буг. Під час подорожі в світері
і в одежі завелися воші і стільки, що їх не можливо було побити
руками. Біля річки, повністю роздягнувся і всю одежу опустив у
воду, яка мокла годин 4-5. Просушену одежу знову надів. Воші не
ворушились, але через деякий час вони знову почали мене гризти.
Обійшовши м.Миколаїв, я за дві доби прийшов в Херсон. Був уже
вечір йти далі небезпечно. Я зайшов у будинок, в якому я жив

будучі студентом Херсонського сільгоспінституту. Тут була
уже школа. Стояли одна на одній парти і декілька столів. Я ліг
на підлогу. Згодом зайшов якийсь мужчина, мабуть сторож, і
запитав чого я зайшов в цей будинок. Я йому сказав, що я в цьому
будинку жив в 1936р, а зараз йду до дому. Сторож пішов, а через
деякий час мене покликала до дверей дівчинка, яка дала мені

кусок хліба і декілька помідор. Це був сніданок, обід і вечеря.
Ранком я пішов на центральний ринок. Німців у місті було мало.
Я пішов на військове в район елеватора до річки. В цей час з
плавень Дніпра радянські кораблі відкрили артвогонь по
елеватору. Люди бігли в окопи, я вскочив в окоп теж. Одна жінка
жителька Херсона запросила мене до себе додому, переодягла

begun.ks.ua